ОДЕСА – ЦЕ ПРИХОВАНИЙ СКАРБ!

Олексій Ботвінов – засновник фестивалю в українському портовому місті – розповідає про красу самого європейського міста пострадянського простору.

Даніель Хоуп: Олексію, ти засновник фестивалю ODESSA CLASSICS в Україні – розкажи про це.

Олексій Ботвінов: Моя ідея була у тому, щоби створити фестиваль європейського рівня, повернути Одесу на європейську музичну карту. Україна – молода держава, яка незалежно існує після розпаду СРСР із 1991 року. Культурний обмін між Європою та Одесою в останні два десятиліття був ускладнений, хоча ми маємо чудових артистів та концертні зали.

Даніель Хоуп: Як скрипаль, коли думаю про Одесу, я згадую Петра Столярського та його знамениту Школу, Давида Ойстраха, який для мене – абсолютний бог скрипки. Про що я раніше не знав – це неймовірна краса Одеси, її архітектурний мікрокосмос. Як могло статися, що в Європі майже забули ваше місто?

Олексій Ботвінов: На це були політико-економічні причини. У 90-х країна пережила справжню бідність. Майже весь музичний процес був на межі повної зупинки - на нього просто не було грошей; тільки з часом життя почало нормалізуватися. На щастя ми не втратили нашу музичну традицію – перш за все я говорю про скрипалів, піаністів, вокалістів. Одеса зі свого заснування була особливою – спробою побудови європейського міста. І вона стала історією величезного успіху! З початку 19 століття всього за 100 років Одеса стала найважливішим портом та серйозною культурною метрополією. Було побудовано Оперний театр, який я вважаю одним із найкрасивіших у світі. Там виступали всі - від Карузо до Чайковського та Рахманінова. У радянський період виникли не тільки Столярський з його знаменитою скрипковою школою, але також і два найбільші піаністи – Святослав Ріхтер та Еміль Гілельс. Ця особлива одеська музична школа, з її особливим звуком, досі зберігають Дух нашого Міста!

Даніель Хоуп: І ми зараз знаходимося поряд з Будинком Пушкіна…

Олексій Ботвінов: Так, і Пушкін! Це просто місто Культури. Одеса досі найєвропейськіше місце пострадянського простору. І в нас чудова публіка – компетентна і водночас тепла.

Фото: Дмитро Скворцов

Даніель Хоуп: Це я можу лише підтвердити! Як ти складаєш фестивальну програму? Цього року фестиваль відкрив Максим Венгеров, є також великий опен-ейр концерт та проекти різних жанрів…

Олексій Ботвінов: Фестиваль концентрується не лише на високому рівні артистів, а й показує синтез різних жанрів мистецтва. У перший рік центральною була велика музично-театральна постановка, цього року в програмі є кінопроект сина великого кінорежисера Андрія Тарковського. Щороку у фестивальній програмі – мистецькі виставки, літературні проекти та «легка музика»: торік Тріо Давида Орловського, а цього року — чудовий Робі Лакатош з ансамблем. Також для нас дуже важливою є традиція опен-ейр концертів. Десять років тому я був одним із перших, хто почав здійснювати в Україні класичні опен-ейри з використанням відеоінсталяцій та світлової партитури, що стало залучати молодь до класики. Щороку ми робили опен-ейр на новому місці. Цього року – на знаменитих за фільмом Ейзенштейна Потьомкінських Сходах, де було понад 10 тисяч глядачів. До цього гості фестивалю вранці можуть викупатися в Чорному морі. Для одеської публіки гарний концерт означає більше, ніж для центральноєвропейської. Люди бувають так емоційно вражені, що згадують це місяцями. Мистецтво тут означає дуже багато! Одеса – справжній прихований скарб, який заслуговує на бути заново відкритим Європою!